Два тижні без комп’ютера це для мене забагато :). Весь цей час я байдикував, грав на гітарі і читав романи Фенімора Купера. З прочитаного найбільше сподобався “Звіробій”, а найменше “Лоцман”. “Червоний Корсар” я вже колись читав, тому йшло не дуже, хоча книжка непогана.
Хто не в курсі (я сам не знав), то Купер написав цілу серію романів про життя і пригоди Натті Бамбо (також відомого як Звіробій, Соколине Око, Слідопит і Шкіряна Панчоха). Це “Звіробій”, “Останній із могікан”, “Слідопит”, “Піонери” і “Прерія” (назви навожу в хронологічному порядку розвітку подій). Я поки прочитав все крім “Прерії”. В цілому подобається :).
Качав це все щастя з lib.ru. Вже не вперше стикаюся з купою помилок в їх OCR — таке враження, що ніхто той текст не вичитує. Наприклад:
— Не может быть на свете более верной жопы, чем Хетти, — ответил Непоседа, смеясь, — хотя я не ручаюсь за ее рассудительность.
Я був в ауті :).
Знайшов на власних дисках скачаний колись з Lib.ru “Імперію атома” Альфреда Ван Вогта – оце якраз читаю. За посиланням від когось знайшов також подібне “часів передчуття світової ядерної війни” – Невіл Шют, “На березі” (“На берегу” російською на Lib.ru відповідно). Вирішив спробувати перегорнути цей пласт фантастики тих років – пригадую, у моєму селі у бібліотеці було чимало книжок такої тематики – досить цікаво почитати, як люди того часу змальовували життя після апокаліптичної війни…
І як тобі “Імперія атома”?
Я теж люблю жанр постапокаліпсису. “На березі” читав – гарна книжка, дуже сподобалась. Ще можу порадити “Почтальйон” (автора не пам’ятаю) і “Армагедон” Стівена Кінга. Інші зараз не згадаю – давно читав. Хочеш скину тобі всю підбірку, коли повернусь додому.
“На березі” виявився рідкісний ідеологічний відстій – почитати цікаво, написано добре, але ключова ідея неймовірно жалюгідна.
“Імперія атома” – непогана белетристика у стилі “Дому зброярів” того ж самого Ван Вогта: написано гарно, читати цікаво, але думок та ідей майже нуль. 🙂