Це продовження моєї розповіді про літню відпустку.

Нагадаю, що відпустка в мене спочатку скоротилася (на 6-ть днів), а потім зіпсувался (захворів). Тому за 5-ть днів до від’їзду (коли кашель трохи попустив, а температури вже не було) в мене з’явилося шило в задниці і я почав говорити про похід на Тарханкут. На відміну від першої “геніальної” ідеї, цю зразу забакланили… По перше Юрка і Олена вже поїхали, а для походу треба мінімум 3-роє (раптом щось станеться), по друге я ще не дуже то й оклигав. Нарешті ми знайшли компроміс – з нами піде Данин дядько Сергій (на фотках правда його не буде, але це окрема історія). На тому й порішили.
Continue reading →