5-8го жовтня у Кам’янці-Подільському проходив ІV Міжнародний військово-історичний фестиваль Terra Heroica – 2008. На трьох попередніх мені побувати не довелося, хоча бажання було. То ж цього разу все було розплановано заздалегідь і в суботу вранці ми з Даною вже були в Кам’янці.

Там нас зустрів Діма (Stampede). Спочатку зайшли на автостанцію, щоб зразу взяти квитки назад, а потім рушили в Старе місто. Якраз встигли на урочисту частину – біля Ратуші відбувалось знайомство з участниками фестивалю. Були групи з України, Польщі, Росії, Чехії. Користуючись випадком трошки пофотографувались поряд з козаками 🙂

До початку головної баталії було ще дві години, то ж ми мали час посидіти попити пива (добре пиво), скуштувати шашличку (такий собі) і поспілкуватися. По дорозі до Старого замку натрапили на тир лучників, де за 5 умовних гривень кожен бажаючий міг зробити 3ри постріли по мішках з мішенями. Спочатку не втримався я (1/3), потім Дана (0/3), а за нею і мій двоюрідний брат Боря (0/3). Чесно кажучи деякі стріли були явно криві, але “поганому танцюристу і чоботи заважають”.

Поки ми дійшли до фортеці, там вже яблуку було ніде впасти… На Замковому мосту були почесні гості, а на мурах біля нього – дуже багацько людей. То ж вирішили спуститися вниз до річки, щоб хоч щось побачити. З одного боку так навіть прикольніше вийшло – від поля бою нас відділяло метрів десять.

Отож, рівно о 5й почалося основне дійство. Спочатку, як годиться, все було тихо і мирно – стояли собі хатки, ходили між тими хатками люди.

Потім хтось кого зачепив і почалося… Гармати стріляли так, що аж земля здригалась, а шматки пижів долітали на наш берег і падали людям на голови :). Пороху явно не шкодували. На хатки налетіли якісь харцизяки на конях, попідпалювали солому. І тут як на зло вирубався фотоапарат – здохли батарейки… Хоча кілька фоток ще зробити встиг.

І одне відео самого бою (для повноти картини).

Закінчилося все, як я зрозумів, перемогою наших. Хоча коли я піднімався по сходах на міст, то чув крики “Віват!”. Може то чехи кричали…

Першим ділом ми купили нові батарейки :).

Потім розпитали в людей де табір Повстанської купи Морозенка і рушили на пошуки наших героїв – Сашка Amber’a і Гурського Дімича. Вони якраз були в таборі – святкували перемогу. Тож ми нагодилися саме вчасно ;).

Трохи посиділи, поговорили. Хлопці розказали кілька веселих моментів з баталії, та як з’їздили в Краків. Взагалі участь в таких заходах це цікава штука, але підготовка відбирає багато особистого часу і коштів…

Потім Гурський Дімич з Саньою рванули кудись за коньяком, а ми з Даною і Дімою Stamped’ом пішли до ратуші. Там в самому розпалі був концерт і роздача величезного святкового торту – нам теж перепав шматок. Ну і напевно все. Діма провів нас до почти, де ми домовились зустрітись з Вовкою (мій старший двоюрідний брат), який підвіз нас до автостанції.

PS. На автостанції зустрів Сашку Птаха (разом на Релкомі працювали). Їхали в одній маршрутці. Всю дорогу про комп’ютерні ігри говорили, та згадували, як по дахах лазили – радіо інтернет людям підключали.