16-18 січня ми з Даною, Юрком і Оленкою їздили в Славське, щоб трохи відпочити від Новорічних святкувань, а заодно покататись на  лижах. Зупинялися в садибі “Коло друзів” (в них нормальні ціни і гарні умови). Номери можна замовляти заздалегідь – потрібно робити 50% передоплату через Кредитпромбанк.

За кілька днів до початку подорожі виявилося, що Юру не відпускають в п’ятницю (16-те січня) з роботи (ненавиджу роботу в офісі %)). Отож, 15-го січня ми з Данчиком виїхали автобусом до Львова, а звідти електричкою (на 18.28) до Славська.

Кілька слів потрібно сказати про Львівський приміський вокзал, а точніше про його зал очікування та тамтешній контингент… Зимою це мабуть основний притулок для місцевих алкашів, циган і безпритульних. Сморід стоїть такий, що сірка з вух лізе. То ж ми вирішили чекати на вулиці. Дана пішла в Скриню (торговий центр через дорогу), а я лишився з рюкзаками. І почалося… Спочатку до мене доєбався “колишній зек” зі “справкою” (його я відшив зразу), потім якийсь хлопець, потім циганчата (ці вже прямо як липучки липли). Коли ж повернулася Дана, то вони, прямо як винищувачі, пішли на другий захід :). Нам набридло і ми відправились спочатку до колій (там пускають тільки з квитками), а потім в торговий центр – грітися.

В Славьске приїхали десь о 22.10. До садиби від вокзалу добиратись можна або пішки – 40 хвилин, або на таксі – 10 хвилин. Чесно кажучи ми вже були змучені, та й сніг йшов сильний, то ж вирішили взяти таксі.

День перший
Ранок п’ятниці порадував нас чудовою погодою! За ніч насипало багато снігу, то ж ми дуже швиденько поснідали, зібралися і поїхали на “Політех”.

На “Політесі” порівняно легенькі траси, тому тут добре вчитися кататися. Після “Тростяна” я вже за кілька спусків навчився нормально їздити. Дана ж на лижах стояла вперше, тому для неї день був сповнений злетів і падінь :). А в вечорі нарешті приїхали Юра з Оленкою. Ми це діло одразу відсвяткували, трохи пошуміли і полягали спати.

День другий
Наступного дня Дана почувала себе не в силах стояти на лижах, тому ми поїхали втрьох. Вночі снігу не було, то ж траса являла собою суміш льоду і насту. Кататися стало важче, а в деяких місцях навіть екстремально. Після кількох невдалих спроб вийхати на бугелі Оленка знайшла собі інструктора, який навчив її їздити плугом… Все б нічого, та після того інструктажу вона по другому їздити не хотіла, що мене і Юру дуже бісило :).

День третій
В неділю на господарстві лишилась Оленка. Зрозумівши, що для дівчат таке катання не в кайф ми знайшли гарного (толкового) інструктора для Дани, який за 1,5 години навчив її впевнено почувати себе на лижах і не боятися спускатися з гори.

Короткий підсумок
Відпочили класно! Усім сподобалося. Отримали море нових вражень і величезний заряд позитивної енергії. Шкода тільки, що фоток мало вийшло – не до того було ;).