А тепер розкажу про те, заради чого я взагалі сів писати про свою любов до художньої літератури.

Минулого тижня в мене закінчились запаси книжок на телефоні. Поліз в Інтернет пошукати чогось нового і випадково побачив, що разом з книжками Панова, народ читає Прозорова. Вирішив скачати подивитися… Чесно кажучи навіть трохи жалкую – вже третій день про роботу мови навіть нема (хоча самої роботи купа).

Сюжет переказувати не буду. Навіщо кайф псувати :)? Просто скажу, що читається дуже легко. Цікаві пригоди, гарні описи, неочікуваний розвиток подій. Будьте обережні – затягує зразу і капітально.